Кондиціонування повітря – це створення і автоматична підтримка в закритих приміщеннях температури, вологості, чистоти, складу, швидкості руху повітря, які є найбільш сприятливими для самопочуття людей (комфортне кондиціонування) або ведення технологічних процесів, роботи обладнання і приладів (технологічне кондиціонування).

Відповідно до санітарно-гігієнічних вимог найбільш сприятлива температура в громадських, адміністративно-побутових приміщеннях 20-22 оС, а допустимі коливання в теплий період – від 20 до 28 оС, в холодний і перехідний періоди – від 18 до 22 оС.

Класифікація систем кондиціювання

Системи кондиціювання можна класифікувати наступним чином:

  1. За ступенем забезпечення метерологічних умов в обслуговуваному приміщенні системи кондиціювання поділяються на три класи: першого, другого і третього;
  2. За призначенням об’єкту зacтосуванням : технологічні та комфортні;
  3. За наявністю джерел тепла та холоду автономні і неавтономні;
  4. За принципом розміщення системи кондиціювання відносно об’єкту, що обслуговується – центральні і місцеві;
  5. За кількістю приміщень, що обслуговуються – однозональні та багатозональні;
  6. За типом об’єктів, що обслуговуються – побутові, напівпромислові та промислові.

Системи кондиціонування першого класу забезпечують необхідні для технологічного процесу параметри відповідно до нормативних документів; другого класу – санітарно-гігієнічні норми або необхідні технологічні норми, третього – допустимі, якщо вони не можуть бути забезпечені вентиляцією в теплий період року без вживання штучного охолоджування повітря.


Автономні СКВ у своєму складі мають весь комплекс обладнання, що дозволяє провести необхідну обробку повітря відповідно до нормативних вимог по очищенню, нагріванню, охолодженню, осушенню, зволоженню, переміщенню і розподілу повітря, а також зacоби автоматичного контролю та управління. Для їх роботи необхідно подати лише електроенергію. До автономних СКВ відносяться моноблочні віконні, шафові кондиціонери (руфтопи), спліт-системи Неавтономні СКВ не мають вбудованих агрегатів, які є джерелами тепла або холоду. До них теплоносій подається від інших джерел тепло- та холодопостачання.


Центральні СКВ являють собою неавтономні агрегатори , розташовані поза обслуговуваних приміщень. В агрегатах проводиться підготовка повітря з подальшим його розподілом по приміщеннях за допомогою повітропроводів.


Місцеві СКВ випускаються на базі автономних і неавтономних кондиціонерів та встановлюються в обслуговуваному приміщенні.


Багатозональні СКВ зacтосовуються для обслуговування декількох приміщень або приміщення з нерівномірним розподілом тепло- і вологовиділення.